Ознака перша.
Учитель-словесник, як правило, до кожного уроку намагається якомога більше підготувати інформації. Розгорніть свої конспекти. Без сумніву, урок у старшому класі розмістився не менше ніж на 5 аркушах.
Чомусь ми вважаємо, що поінформувати учнів — найголовніше завдання вчителя-словесника. Тому й у меті уроку перша позиція знаннєва: навчити учнів, дати знання, формувати знання, інформувати школярів.
А тепер пригадайте, яку мету ставить перед собою героїня фільму "Іронія долі" — вчителька російської мови та літератури Надя: "Я хочу навчити своїх учнів мислити. Щоб про все у них була власна думка". То що ж головніше — "дати знання" чи "навчити мислити"? Гадаю, ви погодитесь зі мною, що Надіна вчительська позиція сьогодні сприймається надзвичайно сучасно. Перед школою стоїть завдання виховати мислячу людину, здатну критично оцінювати події, явища, приймати самостійні виважені рішення.
На моє глибоке переконання, література — це один із небагатьох предметів у шкільному розкладі, який дає унікальні можливості для розвитку критичного мислення школярів. Для цього вчителю-словеснику важливо відмовитися від практики "нав'язування" дітям чужих
або власних думок щодо того чи іншого твору, трактування художнього образу тощо. Якщо вчитель прагне, щоб його учні думали і висловлювали власні позиції на уроці літератури, а не лише запам'ятовували усталені істини, він має досконало володіти технологіями розвитку критичного мислення школярів.
Ознака друга.
Розвиток навичок мислення високого рівня
Друга ознака пов'язана з першою. Мова знову йде про розвиток мислення. Систематика освітніх цілей, відома освітянам як "піраміда Блума", прийшла до нас не так давно з американської системи освіти.
Як відомо, американський учений та педагог Бенджамін Блум ще у 1956 році розмістив у певній послідовності (знизу вгору у вигляді піраміди) освітні цілі: знання — розуміння — застосування — аналіз —синтез — оцінювання. Як бачимо, в основі піраміди лежать ті цілі, які ми звикли вважати основними (знаннєвий рівень). Американська ж освіта зорієнтована на розвиток навичок мислення високого рівня: аналіз, синтез, оцінювання (вершечок піраміди).
До речі, сучасні американські вчені дещо змінили цю послідовність: аналіз, оцінювання, синтез.
Найкраще демонструє "піраміду Блума" в дії проектна технологія. Саме працюючи над проектом, учень має проаналізувати певний матеріал, оцінити (тобто відібрати те, що йому потрібно) і синтезувати новий продукт.
Наприклад, учитель пропонує учням створити віртуальний музей Гете. Для цього вони мають, по-перше, ознайомившись із статтею у підручнику, проаналізувати життєвий та творчий шлях письменника.
По-друге, оцінивши події в його житті, відібрати для музею ті експонати, які найбільше розкажуть про письменника. По-третє, синтезувати новий продукт — уявний музей Йоганна Вольфганга Гете.
Вчитель-словесник, який прагне навчати по-сучасному, має бути обізнаним з "пірамідою Блума" та прийомами розвитку в учнів навичок мислення високого рівня.
Ознака третя.
Особистісно зорієнтоване навчання
Враховуючи специфіку предмета "світова література", сучасний учитель-cловесник обов'язково має використовувати у своїй практиці особистісно зорієнтовані педагогічні технології. Наприклад, технологія "Intel®Навчання для майбутнього" передбачає формулювання на уроці 3—4 центральних тематичних питань особистісного характеру. Так, на уроці, присвяченому розгляду різних типів кохання за романом Віктора Гюго
"Собор Паризької Богоматері", вчитель може запропонувати учням розглянути стосунки головних героїв у особистісному плані: Як історія Есмеральди допоможе мені не впустити в серце "сліпе" кохання? Чи переконає мене Клод Фролло, що егоїстичне кохання "руйнує
серце"? Як історія Квазімодо допоможе мені зрозуміти, яке воно — справжнє кохання? Погодьтесь, такий підхід сприяє зацікавленості учнів читанням твору.
Важливою ознакою сучасного уроку літератури є врахування особистісних інтересів, досвіду, побажань, думок, переконань, внутрішнього стану учнів. Наведу деякі приклади особистісних запитань, якими я розпочинаю окремі уроки з вивчення роману В.Скотта "Айвенго": Чи любите ви уроки історії? Коли ви читаєте підручник з історії, чи не виникає у вас бажання перетворити сухі факти на яскраві картини, що легко запам'ятовуються? Як саме це можна зробити? Як ви гадаєте, що означає бути патріотом своєї Вітчизни? Чи вважаєте ви себе патріотами України? У чому саме виявляється ваш патріотизм? А чи можна назвати патріотами своєї вітчизни кріпаків Гурта та Вамбу із романа В.Скотта "Айвенго"? Чи погоджуєтеся ви з думкою, що речі можуть багато розповісти про своїх власників? Розгляньте щоденник свого сусіда за партою. Чи може він "розповісти", з якою метою його власник ходить до школи? А що розповідає нам про свого власника Седріка Сакса "короткий, прямий, на два боки гострий шипчастий меч", якого Седрік завжди носить за поясом? Такі особистісні запитання допомагають учням якнайкраще налаштуватися на сприйняття художнього тексту.
Ще один важливий аспект особистісно зорієнтованого навчання — це проведення занять з урахуванням індивідуально-психічних особливостей учнів. На сучасному уроці вчитель обов'язково враховує те, що кожен учень має свій, індивідуальний стиль навчання (візуальний, слуховий, кінестетичний). Тому, якщо вчитель на уроці пропонує учням бесіду, лекцію або розповідь, виграють лише ті учні, які мають слуховий стиль навчання. Для візуалів обов'язково потрібна наочність (графіки, схеми, ілюстрації до твору, картини, фільми, презентації тощо). Важливо дати їм можливість попрацювати з друкованими текстами. А ось забезпечити ефективне навчання кінестетиків — завдання для вчителя не з легких. У західноєвропейських школах для дітей, які навчаються у русі, пропонують тренажери (наприклад, учень читає і при цьому крутить педалі). У наших школах лише окремі вчителі початкових класів, враховуючи потреби дітей-кінестетиків, обладнують спеціальні парти, за якими учні протягом уроку можуть попрацювати стоячи. Учитель-словесник, який зацікавлений у тому, щоб створити умови для ефективної роботи на уроці учнів із кінестетичним стилем навчання, готує для них спеціальні завдання (інсценування
уривків твору, зображення якогось епізоду пантомімою, виготовлення наочності до уроку тощо).
Учительські методики на сучасному уроці мають бути пристосовані також і до школярів з ліво— або правопівкульним інтелектом, а також до дітей з різним типом нервової системи.
Отже, врахування індивідуальних психічних особливостей школярів під час організації та проведення уроку літератури — важливий показник сучасності й майстерності вчителя.
Ознака четверта.
Проблемне навчання
"Жити — значить мати проблеми, вирішувати їх — означає рости інтелектуально", — справедливо вважав Конфуцій. Унікальність уроку літератури саме в тому, що він дає змогу молодій людині вчитися вирішувати життєві проблеми, змодельовані в художніх творах.
Наведу окремі приклади центральних проблем, розв'язання яких на уроках у шостому класі створює умови для творчого оволодіння учнями знань, сприяє розвитку їхніх розумових здібностей, має надзвичайно велике виховне значення, вчить розв'язувати життєві проблеми: "Що допомогло Робінзону Крузо залишитися людиною на безлюдному острові?", "Як Робінзон Крузо перетворив острів Розпуки на острів Надії?", "Робінзон Крузо — злочинець чи людина, яка хоче допомогти?" (Д.Дефо "Робінзон Крузо"), "Що означає стати Людиною для Діка Сенда?" (Ж.Верн "П'ятнадцятирічний капітан"), "Що врятувало безіменного героя і чому загинув Білл?" (Джек Лондон "Любов до життя"), "Чи може джентльмен фортуни стати справжнім джентльменом?" (Р.Л.Стівенсон "Острів скарбів").
Проблемність — це одна із найважливіших ознак сучасного уроку літератури. Тому у педагогічній скарбничці вчителя_словесника має обов'язково бути технологія проблемного навчання.
Ознака п'ята.
Ігрові технології
Поняття "ігрові педагогічні технології" охоплює досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних дидактичних ігор. На відміну від ігор взагалі дидактична гра має істотну ознаку — чітко поставлену мету навчання й відповідні
їй педагогічні результати. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб спонукання, стимулювання до навчальної діяльності.
Ознакою сучасного уроку літератури є активне використання вчителем ігрових моделей навчання на нетрадиційних уроках. Так, ознайомити дітей з життєвим та творчим шляхом письменника допомагають такі нетрадиційні уроки: урок-портрет, урок - літературна вітальня, урок - мистецький салон, урок-екскурсія, урок-виставка та інші. В основі цих уроків — рольова гра. Учні виконують ролі "біографів", "літературознавців", "експертів", "дослідників", "художників", "генераторів ідей", "декламаторів", "читців", "бібліотекарів", "екскурсоводів" тощо.
На етапі роботи з текстом твору вчитель може запросити учнів на нетрадиційний урок з ігровим моделюванням твору, що вивчається. Так, наприклад, скласти характеристику образу Геркулеса (за романом Ж.Верна "П'ятнадцятирічний капітан") цікаво на уроці розслідуванні "справи мганнги", на якому учні грають ролі слідчих детективного агентства. А розгляд проблеми торгівлі людьми ("П'ятнадцятирічний капітан") відбувається на уроці — міжнародній конференції з питань работоргівлі, де працюють різні комісії, що розглядають окремі аспекти проблеми (на основі тексту роману) та готують доповіді на конференцію. Обговорити романтику подорожей за твором Ж.Верна можна на уроці-засіданні Клубу мандрівників. А переконатися у величі науки і знань допоможе урок_гра "Наймудріший мганнга".
На етапі узагальнення знань учням можна запропонувати пограти у командні та індивідуальні ігри-змагання за зразком відомих телевізійних ігор: "Що? Де? Коли?", "Розумники і розумниці", "Перший мільйон", "Літературний дев'ятий вал", "О, щасливчик!", "Літературний брейн-ринг", "Щасливий випадок" тощо (зразки таких ігор подані у посібнику І.Хроменко "Ігрові та творчі завдання на уроках зарубіжної літератури").
Отже, використання ігрових технологій — важливий аспект сучасного уроку літератури, оскільки гра — надзвичайно ефективний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.
Ознака шоста.
Інтерактивне навчання
Уроки, на яких учитель є єдиним джерелом знань, сьогодні характеризуються як традиційні. Ознакою сучасності уроку є активне використання методів інтерактивного навчання, суть якого полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні — рівноправні суб'єкти навчання.
Найчастіше вчитель_словесник використовує технології групового (кооперативного) навчання: робота в малих групах, робота в парах, ротаційні трійки, "Два —чотири — всі разом", "Карусель", "Акваріум".
Робота учнів у малих групах спрямована на виконання певного завдання або вирішення якоїсь проблеми. Наприклад, на уроці, присвяченому вивченню творчості Омара Хайяма, працюють малі групи: "Журналісти", "Мудреці", "Літературознавці", "Дизайнери", "Маркетологи", кожна з яких отримує своє завдання. Наприклад, "журналісти" опрацьовують біографічний матеріал, "мудреці" знайомляться з рубаї О.Хайяма та роблять висновок щодо повчальності його віршів, "літературознавці" проводять невеличке дослідження текстів віршів Хайяма, з'ясовуючи ключові слова та частоту їх вживання, роблять висновок щодо емоційного впливу творів Хайяма на читачів. "Маркетологи" створюють загальну аргументовану рекламу творчості Омара Хайяма. Потім кожна група, презентуючи результати своєї роботи, ознайомлює решту учнів з певним аспектом життя і творчості відомого східного поета, тобто відбувається активний процесс взаємонавчання учнів.
Під час роботи в парах можна запропонувати школярам виконати такі завдання: обговорити проблему та запропонувати шляхи її вирішення; взяти інтерв'ю, визначити ставлення (думку) партнера щодо того чи іншого питання, твердження і т.д.; зробити критичний аналіз роботи один одного; сформулювати підсумок теми, що вивчається, тощо.
Поширеним явищем на сучасному уроці літератури є використання фронтальних технологій інтерактивного навчання, які передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це — обговорення проблеми у загальному колі, "Мікрофон", "Незакінчене речення", "Мозковий штурм", "Навчаючи — вчуся", "Дерево рішень" та ін.
Отже, учитель_словесник, який має досвід використання інтерактивних технологій, як правило, проводить сучасні цікаві уроки літератури, які завжди знаходять відгук у школярів.
Ознака сьома.
Інформаційні технології та мультимедійні засоби навчання
Сьогодні використання на уроці комп'ютера, телевізора, відео стало звичною справою. Багато програмних педагогічних засобів дозволяють "осучаснити" урок літератури. Проте відеофрагменти художніх та навчальних фільмів, літературних передач, які використовує вчитель на уроці, не повинні носити лише ілюстративний характер. Найкраще поєднувати сучасні мультимедійні засоби із новітніми педагогічними технологіями. Наприклад, не просто продемонструвати дев'ятикласникам навчальний фільм про Вільяма Шекспіра, а
створити проблемну ситуацію: перед початком перегляду фільму повідомити учнів про те, що режиссер фільму не врахував деякі обставини життя письменника. Учитель дає проблемне завдання щколярам: скласти декілька порад режисеру щодо вдосконалення навчального фільму про В.Шекспіра. Отже, щоб виконати це завдання, учні повинні уважно подивитися фільм, послухати розповідь учителя, прочитати статтю підручника, ознайомитися з додатковою інформацією про видатного англійського письменника і лише потім скласти "поради режисеру". У такому завданні крім технології проблемного навчання реалізовується ще одна технологія — розвиток навичок мислення високого рівня (аналіз, оцінювання, синтез) за "пірамідою Блума".
Інша інноваційна технологія "Intel®Навчання для майбутнього" передбачає створення учнями комп'ютерних продуктів: публікації, презентації, webсайту, блога. Для цього учні мають, як мінімум, володіти комп'ютерними програмами "Publisher" та "Power Point".
Ознака восьма.
Аналіз та інтерпретація художнього твору
Можна організувати і провести урок літератури, який за зовнішніми ознаками ніби відповідає вимогам до сучасного уроку. Але якщо такий урок не націлений на серйозну роботу з текстом твору, то сприймається він як сучасне шоу — не більше. Використання всіх сучасних технологій на уроці літератури доцільне лише за умови, якщо вони дозволяють глибше осягнути художній твір.
Найперше завдання вчителя-словесника організувати грамотний ідейно-художній аналіз твору, який допоможе інтерпретувати (пояснити) цей твір.
Якщо вчитель створює проблемну ситуацію,то вона важлива не сама по собі, а як прийом, який дозволяє зрозуміти авторський задум, ідею твору. Ось приклади декількох проблемних ситуацій, які можуть вивести учнів на осягнення авторського задуму оповідання "Перевтілення".
Проблемна ситуація № 1. Уважно прочитавши опис комахи, на яку перетворився Грегор, читачі з подивом помічають, що подібної комахи в природі не існує. Проблемне запитання: чому Франц Кафка не створив достовірний образ комахи? Фантастична комаха — це випадковість чи авторський орієнтир для уважного читача?
Проблемна ситуація №2. Як відомо, Франц Кафка забороняв ілюструвати оповідання "Перевтілення". Він дозволив лише два малюнки ("батьки і повірений стоять перед зачиненими дверима; батьки та сестра знаходяться у добре освітленій кімнаті, двері у сусідню темну кімнату відчинені"). Як бачимо, на них відсутнє зображення Грегора-комахи. Проблемне запитання: чому Кафка забороняв малювати Грегора-комаху? Проблемна ситуація №3. Режисер сучасного фільму за оповіданням Франца Кафки "Перевтілення" мав можливість використати комп'ютерну графіку для створення образу Грегора_комахи, проте він запросив на цю роль актора. Проблемне запитання: чому режисер відмовився від комп'ютерних технологій, які дозволили б створити достовірний образ Грегора-комахи?
Усі три проблемні ситуації допомагають осягнути авторський задум: Кафка не дозволяє малювати свого героя у вигляді комахи, він створює умисно неіснуючий у природі образ з однією метою, щоб підказати читачам — перевтілення Грегора не біологічне, а соціально_психологічне, це метаморфоза душевного стану людини, яка не знаходить любові і підтримки в оточуючому світі.
Сучасний режисер фільму, щоб зберегти авторський задум, зображує на екрані не комаху, на яку перетворилася людина, а людину, яка почувається в соціумі комахою.
Отже, сучасний урок літератури вимагає від учителя великої уваги до аналізу та інтерпретації художнього твору. Без цього урок претендувати на характеристику "сучасний" не може.
Ірина Анатоліївна Хроменко,
тренер консультативно тренінгового центру "Педагог"
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА В ШКОЛАХ УКРАЇНИ № 5, 2011
0 коммент.:
Дописати коментар