1. Учень не може сказати, в чому складність задачі, спланувати її розв'язання, знайти розв'язок самостійно, вказати, що нове отримав у результаті її розв'язання. Учень не може відповісти на запитання до тексту, сказати, про що нове він із нього дізнався. Ці ознаки можна виявити під час розв'язання задач, читання текстів і слухання пояснень учителя.
2. Учень не ставить запитань відносно досліджуваного, не робить спроб знайти відповідь і не читає додаткових джерел. Ці ознаки проявляються під час розв'язання задач, сприйняття текстів, у ті моменти, коли вчитель рекомендує літературу для читання.
3. Учень неактивний і неуважний в ті моменти уроку, коли здійснюється пошук, коли потрібно напружити думку, подолати труднощі. Ці ознаки можна помітити під час розв'язання задач, сприйняття пояснень учителя, в ситуації вибору за бажанням завдання для самостійної роботи.
4. Учень не реагує емоційно (мімікою, жестами) на успіх і невдачі, не може оцінити свою роботу, не контролює себе.
5. Учень не може пояснити мету виконуваної ним вправи, сказати, на яке правило дано вправу, не дотримується вказівок правила, пропускає дії, плутає їх порядок, не може перевірити отримані результати й хід роботи. Ці ознаки виявляють під час виконання вправ, а також дій у складнішій діяльності.
6. Учень не може відтворити визначення понять, формул, доведень, не може, викладаючи систему понять, відійти від готового тексту; не розуміє тексту, побудованого на вивченій системі понять. Ці ознаки виявляють, коли учень ставить відповідні запитання.
У даному випадку вказано не ті ознаки, за якими роблять висновки про учня, а ті, що сигналізують про те, на якого учня й на які його дії треба звернути увагу під час навчання, для того щоб запобігти неуспішності.
Основні способи виявлення відставань учнів
- спостереження за реакцією учнів на труднощі в роботі, на успіхи та невдачі;
- запитання вчителя та його вимоги сформулювати те чи інше твердження;
- навчальні самостійні роботи в класі. Під час проведення самостійних робіт учитель отримує матеріал для того, щоб зробити висновок як про результати діяльності, так і про її перебіг. Він спостерігає за роботою учнів, вислуховує та відповідає на їхні запитання, іноді допомагає.
Основні причини неуспішності учнів
- Наявність прогалин у фактичних знаннях і спеціальних для даного предмета вміннях, що недадуть змоги охарактеризувати важливі елементи досліджуваних понять, законів, теорій, а також виконати необхідні практичні дії.
- Наявність прогалин у навичках навчально-пізнавальної діяльності, які знижують темп роботи настільки, що учень не може завідведений час опанувати необхідний обсяг знань, умінь та навичок.
- Недостатній рівень розвитку та вихованості особистісних якостей, що не дають змоги учневі виявляти самостійність, наполегливість, організованість та інші якості, необхідні для успішного навчання.
Оптимальна система заходів
для надання допомоги школяру, який не встигає
1. Допомога в плануванні навчальної діяльності (планування повторення та виконання мініму
му вправ для ліквідації прогалин, алгоритмізація навчальної діяльності щодо аналізу та випралення типових помилок тощо).
му вправ для ліквідації прогалин, алгоритмізація навчальної діяльності щодо аналізу та випралення типових помилок тощо).
2. Додаткове інструктування під час навчальної діяльності.
3. Стимулювання навчальної діяльності (заохочення, створення ситуацій успіху, спонукання до активної роботи тощо).
4. Контроль за навчальною діяльністю (часте опитування учня, перевірка всіх домашніх завдань, активізація самоконтролю а_навчальній діяльності тощо).
5. Різні форми взаємодопомоги.
6. Додаткові заняття вчителя з учнем.
Заходи щодо запобігання неуспішності учня
1. Всебічне підвищення ефективності кожного уроку.
2. Формування пізнавального інтересу до навчання та позитивних мотивів.
3. Індивідуальний підхід до учня.
4. Спеціальна система домашніх завдань.
5. Посилення роботи з батьками.
6. Залучення учнівського активу до боротьби за підвищення відповідальності учня за навчання.
Пам'ятка для осіб, які працюють з невстигаючими учнями
1. П.І.Б. учня.
2. Клас.
1. П.І.Б. учня.
2. Клас.
3. З яких предметів не встигає.
4. Поведінка учня.
5. Причини, що призвели до неуспішності.
6. Які засоби (дидактичні, виховні, навчальні, позакласні, додаткові заняття) використовують у роботі з учнем.
7. Кого залучено до роботи з подолання неуспішності учня.
8. Скільки часу вже триває ця робота.
9. Які зміни простежуються, чи є результати роботи.
Система роботи з формування позитивного ставлення
невстигаючих школярів до навчання
Ставлення, що формується | 1-й етап | 2-й етап | 3-й етап | 4-й етап |
Ставлення до змісту навчального матеріалу | Найлегший цікавий матеріал незалежно від його важливості, значущості | Цікавий матеріал, що стосується суті досліджуваного | Важливий, але непривабливий матеріал | |
Ставлення до процесу навчання (засвоєння знань) | Діє вчитель, учень тільки сприймає | Головним залишається вчитель, учень бере участь в окремих ланках процесу | Головним стає учень, учитель бере участь в окремих ланках процесу | Учень діє самостійно |
Ставлення до себе, своїх сил | Заохочення успіхів у навчанні, що не потребує зусиль | Заохочення успіху в роботі, що потребує певних зусиль | Заохочення успіху в роботі, що потребує значних зусиль | |
Ставлення до вчителя (колективу) | Актуалізована об'єктивність, нейтраліст | Привітність, уважність, особиста привабливість, допомога, співчуття | Доброзичливе ставлення, допомога учню |
Профілактика неуспішності
Етапи уроку | Акценти в навчанні |
1. У процесі контролю за підготовленістю учнів | Спеціально контролювати засвоєння питань, що зазвичай викликають в учнів найбільше утруднень. Ретельно аналізувати і систематизувати помилки, яких припускаються учні в усних відповідях, письмових роботах; з'ясувати типові для класу й зосереджувати увагу на їх виправленні. Контролювати засвоєння матеріалу учнями, які пропустили попередні уроки. По закінченні поділу теми або розділу узагальнювати підсумки засвоєння школярами основних понять, законів, правил, умінь і навичок, виявити причини відставання. |
2. Під час викладаня нового матеріалу | Обов'язково перевіряти під час уроку ступінь розуміння учнями основних елементів матеріалу. Стимулювати запитання з боку учнів у разі утруднень під час засвоєння навчального матеріалу. Застосовувати засоби підтримки інтересу до засвоєння знань. Забезпечувати великий вибір методів навчання, що дають змогу всім учням активно засвоювати матеріал. |
Під час самостійної роботи учнів на уроці | Добирати до самостійної роботи завдання з найважливіших, складних і важких розділів навчального матеріалу, прагнучи меншою кількістю вправ, але поданих системно, досягти більшого ефекту. Включати до самостійної роботи вправи на виправлення помилок, допущених у відповідях і в письмових роботах. Інструктувати про порядок виконання роботи. Стимулювати постановку запитань до вчителя в разі утруднень у самостійній роботі. Допомагати учням у роботі, всіляко розвивати їхню самостійність. Вчити планувати роботу, виконуючи її в належному темпі, та здійснювати контроль за роботою. |
4. Під час організації самостійної роботи поза класом | Забезпечити у виконанні домашньої роботи повторення вивченого, концентруючи увагу на найважливіших елементах програми, які зазвичай викликають найбільше утруднення. Систематично давати домашнє завдання на роботу над типовими помилками. Чітко інструктувати учнів про порядок виконання домашніх робіт, перевіряти ступінь розуміння цих інструкцій школярами, які не встигають. Погодити обсяг домашніх завдань з іншими вчителями класу, окрім перевантаження, особливо учнів, які погано встигають. |
Надання допомоги невстигаючому учню на уроці
Етапи уроку | Види допомоги в навчанні |
1. У процесі контролю за підготовленістю учнів | Створення доброзичливої атмосфери під час опитування. Зниження темпу опитування, дозвіл довше готуватися біля дошки. Пропонування учням орієнтовного плану відповіді. Дозвіл користуватися наочним приладдям, що допомагає з'ясувати суть явища. Стимулювання оцінкою, підбадьоренням, похвалою |
2. Під час викладу нового матеріалу | Вживання заходів підтримки інтересу до тих, хто погано встигає, за допомогою запитань, що з'ясовують ступінь розуміння ними навчального матеріалу. Залучення їх як помічників у підготовці приладів, дослідів тощо. Залучення до висловлення пропозиції в разі проблемного навчання, до висновків та узагальнень або пояснень суті проблеми, висловленої сильним учнем. |
3. Під час самостійної роботи на уроці | Поділ завдань на дози, етапи, виокремлення зі складних завдань низки простих, посилання на аналогічне завдання, виконане раніше. Нагадування прийому та способу виконання завдання. Вказівка на необхідність актуалізувати те чи інше правило. Посилання на правила та властивості, необхідні для розв'язання задач і виконання вправ. Інструктування щодо раціональних шляхів виконання завдань, вимог до їхнього оформлення. Стимулювання самостійних дій учнів, які погано встигають. Ретельніший контроль за їхньою діяльністю, вказування на помилки, перевірка, виправлення. |
4. Під час організації самостійної роботи | Вибір для груп учнів, що погано встигають, найраціональнішої системи вправ, а не механічне збільшення їх кількості. Докладніше пояснення послідовності виконання завдання. Попередження про можливі утруднення, використання карток-консультацій, карток з орієнтовним планом дій |
