Мій світ у віршах

          Сон 
Наснився сон: немов колись
Усі разом люди клялись
Перед особою Творця
Чинить діяння, до лиця,
Які  були б Людині:
Правдиві стануть брехуни,
Дурні десь розум візьмуть,
І вбивці каялись,
Хоч вже не виправиш,
Бач пізно...
Усі клялися і просили,
Всі каялись, хоч розуміли:
Нелегко буде це зробити,
Людськії  вади полишити.
Прокинулась.....



Не журися
Чому невесело тобі?
Чому серденько у журбі?
Закралась в душу туга...
Життя - лиш чорна смуга...
Життя - це спів, це радість, сміх
Це мова друзів гомінких,
Це шум вітрів, це шепіт хвиль
Усе для тебе, зрозумій!        
Це наша ненька-Батьківщина,
Що будь-куди з тобою лине,
Це рідна батьківська оселя,
Що тугу в серці розвеселить!
Побач усе! Усе згадай!
Згадай свій рідний отчий край!
Усі проблеми полиши
І стане легко на душі. 

       
      Навіяло 
Сиджу, вдиивляюсь в далечінь,
Милуюсь, бачу неба синь.
Навколо зелень, квіти, трави,
Нарешті всі скінчила справи...
Людино, Боже ти творіння
О, скільки маєш ти терпіння,
Усе життя, немов комаха,
Ти трудишся, як та мураха.
Та прийде час і ти покинеш
Цей Божий світ, і ген полинеш
У небуття, у забуття
Ото уже й кінець життя.
І лиш природа є нетлінна
Так це було, і це незмінно.
Тому знаходь час і для себе
Сьогодні світ  цей лиш для Тебе! 



Не верю  
Я не верю в любовь
                                    без слёз,
Я не верю в счастье
                                    без горя,
И в везенье не верю
                                    всерьёз, 
И не верю в радость
                                   без боли,
Я не верю в жизнь
                                   без забот
Невозможно их все
                                   измерить,
Я не верю в добро
                                    без зла,
А так хочется в это
                                    верить... 






    Берегите матерей 
Берегите своих матерей,
Никогда ни за что не ругайте,
Исполняйте долги детей,
Опыт жизни их почитайте.
     Иногда бывает, что мать неправа
     И ты это видишь,
     Промолчи, подумай, спроси,
     Спором ты её лишь обидишь.
И добавишь седин в висках,
И морщин на лице добавишь,
Промолчи, подумай... И так
Ты от ран её сердце избавишь.
     Свято помни, что слово "Мать" - 
     Незабвенная есть святыня,
     Неоплаченный долг отдать-
     Есть обязанность дочки и сына.
Жизнь устроена так, что нам
Не всегда почивать на ветках,
Доведётся когда-то всем
Походить в "стариках" и "предках".


       
Многоточие
Жизнь... вдох...  звук...                                
Сердце... стук...
Радость... боль...
Смех... любовь...
Счастье жить...     
И печаль...
Коротка жизнь...
А жаль... 









                       Мы
В жестоком мире взрослеют рано,
В жестоком мире полно обманов,
В нём нет иллюзий, а есть расчёт,
Мораль и правда всегда не в счёт.
          В нём нет святого, любви в нём нет, 
          Есть только тьма и забытый свет,
          Ещё есть ложь, и интриги есть,
                                                                          Загнана в угол людская честь...
                                                    В нём, как марионетки, люди
                                                    Жизнь преподносят, словно на блюде, 
                                                    Настанет миг - он пожертвует нами
                                                    А этот мир ведь творим МЫ сами...

    
        Мой мир
Мой мир, в котором я живу,
Он  не для всех, он только мой.
Мы все другие наяву
Порой с закрытою душой...
       И все с улыбкой на лице,
       Шагаем дружною толпой:
       Кто-то по жизни веселясь,
       А кто с грехами за спиной,
Кого тупая гложет боль,
Кому-то счастья целый ком, 
Мы все играем просто роль   
В театре Жизни, он наш дом.
    Мы лица меряем, всегда
    Меняемся под стать им!
    Я многолика... просто Я
    Хочу чтоб мой мир был Моим 
  

2 коммент.:

La Presse сказав...

блін,ну класснооо ж))

Unknown сказав...

Да...класні...чудові вірші!!!
особливо сподобався "Сон"

Статистика